На честь закриття збору на БПЛА підготували до вас статтю, де детально, наскільки це можливо, описали суть професії «оператор БПЛА» та всі її нюанси та тонкощі.
До 24 лютого 2022 року, коли мова заходила про дрони, то перше, що спадало на думку — якісна відеозйомка краєвидів. В основному дрон асоціювався з розвагами, можливо знімальним майданчиком та іншим дозвіллям.
Тепер в Україні асоціації з дроном дещо інша — розвідка, ліквідація ворога.
Технології стрімко розвиваються та їх впроваджують у життя. Це стосується всіх сфер людської діяльності й війна не стала виключенням.
Війна в Україні змінила багато вже раніше встановлених «законів та правил» війни. Так, наприклад, популяризувалася військова професія оператора БПЛА.
Попри те, що ця «технологія» на фронті вже не нова. Великої популярності та модернізації галузь зазнала саме під час повномасштабного вторгнення.
Цікаво, що раніше Україна орієнтувалася на армію США, де на озброєнні стояли достатньо великі та дуже коштовні дрони, вартість котрих могла сягати декілька мільйонів доларів. Однак користі від них набагато менше, ніж від маленьких китайських БПЛА, вартість котрих, у залежності від типу, коливається від 300 до 3000 доларів. Але може бути й більше.
Оскільки дрони — це розхідний матеріал. Отже, його вартість має бути зведена до мінімуму. До того ж великий дрон легше виявити та збити.
Хоча у перші дні повномасштабного вторгнення саме Bayraktar зіграв велику роль. Утім тоді ситуація на фронті було іншою — російська техніка їхала великими колонами з усіх боків. Відповідно, вражаючи один танк чи броньовану машину з колони, ще певна кількість техніки навколо також згорала.
У той час, як наразі в Україні позиційна війна тому в пріоритеті — непомітність.
Однак робота оператором БПЛА насправді нелегка, як може здаватися, на перший погляд — спокійно собі керуєш дроном із планшета і все.
Окрім того, що у кожного з видів БПЛА є свої особливості, що мають бути досконало вивчені. Загалом аеророзвідка — це не лише про управління дроном.
Можна виділити три основних напрями діяльності операторів БПЛА:
- Аеророзвідка — виявлення ворога. А саме — переміщення особового складу та техніки, розвіддані про точне розташування штабів та обладнання позицій ворога.
- Коригування артилерії — визначення точних координат цілі за зображеннями з дрона та оперативна передача цих даних артилеристам. Частіше за все цим займається група аеророзвідників у складі артилерійської бригади. Ці люди не тільки добре обізнані у військовій топографії. А ще й добре знають про специфіку роботи артилеристів та типу гармати, що на озброєнні в їхній бригаді. Аж до того, що такі аеророзвідники при передачі координат враховують кут, із котрого стріляє гармата.
- Керування ударними БПЛА — окремий напрям, що потребує саперної підготовки, навичок роботи з вибухівкою. Крім того, деякими видами дронів керують за дорогою VR-окулярів (FPV-дрони), що також потребує спеціальної підготовки.
У цілому, аеророзвідка — ефективний спосіб розвитки. А головне — з малими втратами особового складу, що є, безумовним, пріоритетом. Особливо з огляду на те, що в Україні в багато разів менша кількість особового складу, ніж у росії.
Людське життя — неоціненне. Отже, дрон, вартістю близько трьох тисяч доларів, апріорі вигідніший, навіть, якщо він злетить один раз.
Крім того, дрон передає дані оперативніше, ніж людина. Людині потрібно фізично подолати шлях туди та назад, сфотографувати та схематично перемалювати місцевість і головне — не отримати поранення чи загинути.
У той час, як дрон щойно долітає до своєї точки — оператор одразу отримує всю необхідну та точну інформацію й у той же момент передає її, наприклад, артилеристам. Навіть, якщо ворог знищить дрон, то зафільмована ним місцевість вже на планшеті в оператора.
Також завдяки БПЛА українські військові вчасно попереджають про переміщення ворога та його наступні плани. Відповідно це може врятувати не одне життя. За приблизними підрахунками, один дрон зберігає життя щонайменше 50 українських бійців.
FPV-дрон ще більш вигідний. Адже за умовою вартості 300 доларів, він уражає ворожу техніку, вартістю сотні тисяч та мільйонів доларів.
Але повертаючись до нюансів управління дронами варто зазначити, що не всі здатні до цього. Хоча охочих багато, велика частина з них хоче стати оператором через бажання трохи віддалитися від лінії фронту.
Будь-який із напрямів в аеророзвідці вимагає хорошої памʼяті для того, аби впізнавати територію.
«Коли я керував дроном, то я намагався в залежності від ситуації не літати по одному маршруту. Тобто, наприклад, коли треба зробити декілька вилетів на одну й ту саму точку, то я летів до цілі з одного боку, а повертався з іншого. Для того, що противник не міг зрозуміти, звідки вилітає дрон. Адже як тільки ворог зрозуміє, звідки ви керуєте дроном — до вас одразу прилетить снаряд», — розповів нам Фін, офіцер із розвідки в Національній гвардії.
Крім того, оператор БПЛА має бути надзвичайно уважною людиною. Наприклад, нерідко він має пересуватися повз заміновані території або у зонах із перешкодами. Така людина має добре орієнтуватися по звуках та розумітися в топографії без додаткових приладів. Оператор має вміти правильно маскувати та укріплювати позицію, з котрої він працює.
Аеророзвідник має завдання контролювати електромагнітне поле. А також має пильнувати за своїми технічними приладами. Оскільки якщо забути щось вимкнути, то ворог може розпізнати сигнал та завдати удар по групі. Окрім цього, треба використовувати рації на закритих частотах, щоб їх не прослуховував ворог. Хоча часом аеророзвідники використовують відкриті радіочастоти, або дезінформувати противника.
Одним із дуже важливих факторів є робота під ворожими засобами радіоелектронної боротьби. Фактично — це антена, що випромінює велику кількість радіочастот, тобто радіо шум.
У той час, як дрони працюють на певних частотах, по котрім відбувається звʼязок між дроном та пультом управління.
Радіоелектронна боротьба глушить весь канал звʼязку так, що сигнал між дроном та пультом не проходить.
«Дрон привʼязується до якоїсь точки на місцевості по GPS координатам. Завдяки чому він бореться з вітром, але залишається на визначеній точці. Коли працюють засоби радіоелектронної боротьби, то GPS не працює. Тому дрон «не розуміє», де він знаходиться та не може закріпитися на місці, де він знаходиться. Отже, його здуває вітром, як повітряну кулю. Тому оператору власноруч треба боротися з вітром, триматися на цілі та керувати камерою. Це все уміння та вмілі руки», — пояснив Фін.
Окрім цього, оператору треба буде напамʼять повернутися дроном до місцевості, звідки він злітав, а це може бути десяток кілометрів.
Крім того, засоби радіоелектронної боротьби глушать сигнал радіостанцій, що заважає ефективній координації роботи підрозділів.
Однак, 10 жовтня, віцепрем’єр-міністр із інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про те, що українські розробники створили радіостанцію Himera. Це унікальна технологія, що працює під ворожими засобами радіоелектронної боротьби. Тепер росіяни не зможуть заблокувати сигнали рації та розшифрувати його.
Ба більше, таку рацію можна інтегрувати в систему ситуаційної обізнаності або використовувати як GPS-маяк – для пошуку та евакуації воїнів. Керувати системою радіостанцій можна просто через застосунок у телефоні.
